Тема 38. Культура України 1917-1941 рр.

Загальна характеристика української культури 1917 – 1941 рр.

            1920-ті роки були часом бурхливого розвитку, відкриттів і сподівань в українській культурі. Головним поштовхом до культурного ренесансу (відродження) 20-х рр. були наслідки Української революції, поява нової плеяди молодих талантів: частина з них вірила, що сила мистецтва може оновити суспільство; інші вбачали у нових умовах можливість для самовираження.

Розвиток культури пов’язаний також з політикою «українізації», яку проводили більшовики в 20-ті роки. Головну роль у її проведенні відіграли тодішні керівники Наркомату освіти УРСР -О. Шумський (1925-1927 рр.) і М. Скрипник (1927-1928рр.).

Важливе значення у національно-культурному розвитку мала Українська автокефальна православна церква на чолі з митрополитом В. Липківським, створена у 1921 р.

Але на кінець 20-х років більшовики поступово почали встановлювати жорсткий контроль над культурою, втискуючи її в рамки комуністичної ідеології. В умовах утвердження сталінського тоталітарного режиму на зміну українському відродженню 20-х рр. прийшов терор тридцятих. Тоталітарний режим поширював неприязне ставлення до інтелігенції, впроваджуючи його до масової свідомості. Внаслідок репресій було знищено значну частину української інтелігенції; в зарубіжному українознавстві навіть увійшов до обігу термін «Розстріляне відродження». Багато з тих, хто залишився живим» стали на шлях пристосування до ідеологічних і творчих обмежень, що їх створював режим.

Освіта            1918р. – за часи Української держави П.Скоропадського – заснування українських університетів у Києві та Кам’янець-Подільському, створено Нац. бібліотеку.1918-1924 рр. – введення обов’язкового 4-річного навчання. Рівень грамотності протягом 20-х рр. зростає з 24 % до 57 % (боротьба радянської влади з неписьменністю – створювалися «лікнепи» – товариства з ліквідації неписьменності). Кількість педінститутів збільшується до 46, технікумів» – до 84. Кваліфікованих робітників готують ФЗУ (школи фабрично-заводського учнівства). Внаслідок українізації 80% шкіл, 50% технікумів, 25% вузів стають україномовними1930 р. — початок переходу до обов’язкової семирічної освіти1934 р. — встановлено три типи загальноосвітніх шкіл: початкова (4 роки), неповна середня (7 років) і середня (10 років) 1939 р. — запровадження оплати навчання в середній школі

Наука 1918 р. – створення Національного архіву. 1918 р. (листопад)- створення Української Академії наук, яку очолив В.Вернадський(за часи Української держави П.Скоропадського)

1928 р. — створення в Харкові Українського фізико-технічного інституту

1932 р. — з ініціативи Є. Патона створюється Інститут електрозварювання Академії Наук.

В Україні працюють багато вчених світового рівня: математик М. Боголюбов, творець теорії космічних польотів Ю. Кондратюк, біохімік О. Палладій, фізіолог О. Богомолець, лікарі В. Філатов і М. Стражеско, генетики М. Холодний та О. Сапєгін, фізики Л. Ландау і П. Капиця, історики М. Грушевський і Д. Баталій

Література   20-ті рр. — створення різноманітних письменницьких організацій: «Спілка революційних письменників», «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Нова генерація», «Неокласики» та ін. ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) – літературне об’єднання в Україні, що діяло з лютого 1926 р. по лютий 1928 р. Виникло у Харкові. Очолювали М. Хвильовий, М. Яловий, М. КулішТворчість П. Тичини, М. Рильського, М. Зерова, М. Драй-Хмари, С. Плужника, В.Сосюри, М. Бажана, М. Хвильового, Г. Косинки, Ю. Яновського, М. Куліша.30-ті рр. — П. Панч, О. Довженко, З. Тулуб, А. Головко, Ю. Смолич. І. Микитенко, О. Корнійчук, О. Вишня .

Мистецтво    1918 р. – створено Національну галерею мистецтві, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського; «Молодий театр» Л. Курбаса. У 20-ті роки в театрі працюють режисер Л.Курбас, актори Г. Юра, А. Бучма, О.Сердюк, Н. Ужвій, М. Крушельницький.

На кінець 1925 р. в УРСР 46 постійних театрів.

«Березіль» – український театр, заснований у Києві Л.Курбасом у 1925 р. У 1926 р. перенесений у Харків.

Музичне мистецтво: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, В. Косенко, К. Данькевич (опера «Богдан Хмельницький).

1928 р. — перший фільм О. Довженка «Звенигора»

Протягом 1929-1987 рр. в УРСР знято 180 фільмів

Живопис: М. Бойчук, І. Їжакевич, В. Касіян, О. Шовкуненко, М. Дерегус. Скульптори: М. Лисенко, В. Іванов, Л.Муравія.

1934 р. — на заключному етапі республіканської олімпіади міста та села заарештовано й розстріляно триста кобзарів і лірників.