Тема 3. Виникнення Київської Русі

Попередні поняття для засвоєння:

Київська Держава  – держава східних слов’ян з ІХ по ХІІ ст. з центром у м. Київ.

 «Повість минулих літ» - давньоруський літопис, який описує події з історії руської держави (Київської Русі). «Повість минулих літ» вважається основним джерелом вивчення історії київської Русі. Літопис був складений у 1113 р. ченцем Нестором літописцем.

ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «РУСЬ»

1. Норманська (варязька) теорія. Назва «Русь» була занесена на слов’янські землі варягами. Нестор літописець описав цю теорію в «Повісті минулих літ».

2. Автохтонна (місцева) теорія. Назва «Русь» походить від географічних назв середнього Подніпров’я (Рось, Росава, Роставиця.). Ця теорія найпоширеніша серед сучасних дослідників.

3. Кельтська теорія – «русь» в перекладі з кельтської мови означає вода, ріка. А територію давньоруської держави називали країною річок, тобто Русь.

4. Іранська теорія – у перекладе з іранської мови «рос» означає «світлий», а русичі мали світле, русяве волосся.

5. Сарматська теорія. У Північному Причорномор’ї мешкали сарматські племена роксоланів, від яких, можливо, також походить назва «русь».

839 р. – перша згадка про русичів у франкській хроніці «Бертинські анали».

852 р. – Перша згадка про Руську землю в «Повісті минулих літ».

ФОРМУВАННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

 У ІХ ст. виділяються центри східнослов’янських союзів племен.

1. Північний центр. Державний осередок ільменських словен із центром у м.Новгород.Арабські автори називали північний центр Славією.

2. Південний центр. Руська земля або Руське князівство із центром у м. Київ. Київ був заснований у V ст. За легендою, засновниками Києва були брати Кий, Щек і Хорив та сестра їхня Либідь. Арабські мандрівники називали південний центр Куявією. Осередок проживання полян.

3. Арабські автори вказують на існування третього державного осередку слов’ян – Артанію, але місце знаходження його невідоме.

ПІВНІЧНИЙ ЦЕНТР (СЛАВІЯ)

У 862 р. у Новгороді починають правити варяги на чолі з Рюриком.

У 879 р. Рюрик помирає, його син Ігор був малолітнім, тому правити починає воєвода Олег.

ПІВДЕННИЙ ЦЕНТР (РУСЬКА ЗЕМЛЯ, РУСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, КУЯВІЯ)

У середині ІХ ст. (850-ті – 882 рр.) у Києві править князь Аскольд (можливо разом із Діром). Літопис «Повість минулих літ» повідомляє, що Аскольд і Дір були варягами, воєводами Рюрика. Але сучасні вчені, спираючись на візантійські джерела, схильні вважати Аскольда нащадком місцевих київських князів.

У 860 р., 863 р., та 874 р. князь Аскольд здійснив військові походи на Візантію.

У 860 р.Аскольд першим з Руських князів особисто прийняв християнство.

Візантія (Візантійська імперія) – середньовічна держава з IV по XV ст., східна частина колишньої Римської імперії. Візантія була розташована на території сучасної Туреччини, на південному узбережжі Чорного моря. Візантійців також називали греками. Столицею Візантії було м. Константинополь. Русичі називали Константинополь Царгородом.

Християнство – світова релігія, яка основується на вірі в єдиного Бога, який втілюється в образі Ісуса Христа заради спасіння людства.

УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (об’єднання Славії та Куявії)

У 882 р. новгородський князь Олег вбиває Аскольда і об’єднує Славію та Куявію (Північний і Південний центри). 882 р. вважають роком утворення Київської Русі.

ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ОЛЕГА (882-912)

Олег у 883 р. приєднав деревлян, 884 р. – сіверян, 885 р. – радимичів.

У 907 р. та 911 р. Олег здійснив вдалі походи на Візантію. Під час першого він на честь своєї перемоги прибив власний щит на ворота столиці Візантії м. Константинополь (Царград). У результаті походу був підписаний вдалий для русичів дипломатичний договір.

У 912 р. Олег помирає. За життя Олега називали Олег Віщий, тобто той, хто знає свою долю. Таке прізвисько Олег отримав після того, як віщун пророкував йому смерть від власного коня.

ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ІГОРЯ (912-945)

Ігор – син Рюрика. У 912 р. Ігор придушує повстання деревлян, приєднує племена уличів та тиверців. У 912-913 рр. вдало воював на Закавказзі. Протягом 915-920 рр. воював із печенігами.

У 941 та 944 р. Ігор здійснив невдалі походи на Візантію. Під час першого кораблі Ігоря були спалені «грецьким вогнем».

У 945 р. під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили Ігоря.

 Полюддя – це збір данини, під час якого князь об’їжджає свої володіння.

ПРАВЛІННЯ КНЯГИНІ ОЛЬГИ (945-964)

Ольга – жінка Ігоря. Помстилася деревлянам у 945 р., спаливши м. Іскоростень. Ольга провела перші реформи у державі. Упорядкувала процес збирання данини, замінила полюддя на повоз (данину більше не збирав князь, а її привозили у визначенні місця), поділила державу на погости (осередки князівської влади на місцях) та визначила уроки (фіксований розмір данини).

У 955 – 957 рр. Ольга здійснила дипломатичний мирний візит у Візантію до імператора Костянтина Багрянородного. У Константинополі Ольга особисто прийняла християнство.

У 959 р. Ольга відправила посольство до імператора Священної Римської Імперії Оттона І й встановила з ним дипломатичні відносини. На прохання Ольги до Київської Русі був відправлений єпископ Адальберт з метою поширити християнство на руські землі.

Після приходу до влади князя Святослава, Ольга займалася розбудовою Києва.

ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА (964-972)

Святослав – син Ігоря та Ольги, князь-воїн. Був завзятим язичником і перешкоджав поширенню християнства на руські землі. Перед тим як напасти на ворогів, Святослав завжди попереджав їх, посилаючи гінця з висловом «Іду на Ви».

У 964-66 рр. Святослав здійснює «східний похід», під час якого підкоряє Києву в’ятичів, воює з Волзькою Булгарією, знищує Хозарський каганат, приєдную Тмутаракань (невеличка територія на Кримському півострові)

У 968-969 рр. Святослав вдало воював із Дунайською Болгарією. Хотів навіть перенести столицю Руської держави із Києва у м. Переяславець на Дунаї.

У 969 р. Святослав поділив Русь між синами. У Києві посадив старшого сина Ярополка, у деревлян (м.Овруч) – Олега, у Новгороді – Володимира.

У 971 р. військо Святослава зазнає поразки від візантійців в битві підДоростолом. Святослав підписує з Візантією мирну угоди і відмовляється від претензій на Дунайську Болгарію та Крим.

У 972 р. Святослав був убитий печенігами. Хан печенігів Куря зробив з черепа Святослава чашу, на якому написав «Чужого шукав – свого не зберіг».

 Печеніги – тюркські кочові племена, що панували в українських степах з Х по ХІІІ ст.

 Протягом 972 – 977 рр. на Русі правили сини Святослава: у Києві – Ярополк, у деревлян (м.Овруч) – Олег, у Новгороді – Володимир.

 Протягом 977- 980 рр. у Київській Русі тривають міжусобні війни за владу між синами Святослава. Перемогу здобув молодший син Володимир.

Міжусобні війни – внутрішній розбрат, війни між окремими людьми чи суспільними групами в державі.