Тема 4. Розквіт Київської Русі

ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

(980 – 1015)

Володимир – син Святослава. За часів правління Володимира починається період розквіту і піднесення Київської Русі.

У 981-84 рр. Володимир придушив повстання в’ятичів та приєднав Червенські міста (західна Україна). У 993 р. приєднав до Київської Русі поселення білих хорватів, тим самим завершив об’єднання всіх східнослов’янських племен у межах однієї держави. Вдало воював з печенігами, будував систему захисних земляних валів («змієві вали).

У 988 р. захопив м. Херсонес (Корсунь)

 Реформи Володимира Великого:

1. Адміністративна: поділив державу між 8 синами, з метою посилення князівської влади на місцях.

2. Військова: ліквідував племінні військові об’єднання; за військову службу роздає землю в користування (злиття військової системи із системою феодального землеволодіння).

3. Запровадив зведення законів усного звичаєвого права – «Устав земляний».

4. Розпочав політику «шлюбної» дипломатії. Син Володимира Святополк одружився з дочкою польського короля, Ярослав – з дочкою шведського короля. У Володимира було 5 офіційних дружин.

Шлюбна дипломатія – встановлення дипломатичних відносин шляхом укладання шлюбів між представниками правлячих родів тих чи інших країн.

5. Розпочав карбування перших золотих (златники) та срібних (срібники) монет. Запроваджує гривню.

 Гривня – срібний злиток, що виконував функцію грошей на Русі.

 6. За часів правління Володимира поширюється князівський знак – Тризуб.

7. Релігійна реформа: у 980 р. Володимир здійснює спробу модернізувати язичництво, запровадивши шестибожжя на чолі із богом Перуном, але невдало.

У 988 р. Володимир особисто хрестився в м. Херсонес (Корсунь) і того ж 988 року ОХРЕСТИВ Русь.

Значення прийняття християнства для Київської Русі:

- християнство дало поштовх розвиткові культури та освіти;

- зміцнилася князівська влада;

- покращилося міжнародне становище Київської Русі.

У 988 р. Володимир першим серед руських князів запроваджує шкільне навчання в Київській Русі.

Протягом 989 – 996 рр. триває будівництво Десятинної церкви Богородиці в Києві – першої кам’яної церкви на Русі.    Помирає Володимир у 1015 р.

МІЖУСОБНІ ВІЙНИ СИНІВ ВОЛОДИМИРА

(1015 – 1019)

Протягом 1015-1019 рр. на Русі тривають міжусобні війни за владу між синами Володимира. Святополк, якого прозвали Окаянний, в цій боротьбі вбив молодших братів Бориса і Гліба.

У 1016 р. Ярослав захопив Київ, прогнавши Святополка. У 1018 р. Святополк разом із польським королем Болеславом Хоробрим розбиває Ярослава і оволодіває Києвом. Поляки захопили Червенські міста.

У 1019 р. Ярослав у битві на річці Альта остаточно перемагає Святополка й стає київським князем.

ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

(1019 – 1054)

            У 1024 р. Ярослав зазнає поразки у Лиственській битві від свого брата Мстислава. Проте брати домовились правити разом. Ярослав править у Києві, Мстислав – у Чернігові. Формується дуумвірат.

            Дуумвірат – правління двох.

 У 1036 р. Мстислав помирає і Ярослав стає одноосібним правителем Русі.

Правління Ярослава Мудрого – час найбільшого піднесення й розквіту Київської Русі.

У 1030-1031 рр. Ярослав відвоював Червенські землі у Польщі.

Будував у 1032 р. оборонні міста на півдні країни: Юр’єв, Богуслав, Корсунь.

У 1036 р. Ярослав остаточно розгромив печенігів, і на честь перемоги у 1037 р. побудував собор святої Софії у Києві.

У 1036 р. було складено перше писане зведення законів «Руська правда».

У 1043 р. Ярослав здійснив невдалий похід на Візантію. Це був останній похід руських князів на Візантійську імперію.

У міжнародній політиці Ярослав продовжував політику «шлюбної» дипломатії, за що його прозвали «Тесть усієї Європи». Його дочка Анна вийшла заміж за французького короля Генріха І Капетита, незабаром ставши королевою Франції. Анастасія уклала шлюб з угорським королем Андрієм І. Чоловіком Єлизавети став норвезький король Гарольд Сміливий і т.д. Князя Ярослава прозвали Мудрим за його любов до освіти та книжної справи. Він будував школи, храми, монастирі, розбудовував Київ. За його правління були побудовані Золоті Ворота в Києві та перша бібліотека при соборі святої Софії.

У 1037 р. була заснована Київська митрополія, а у 1051 р. главою руської церкви вперше стає русич Іларіон (автор твору «Слово про закон і благодать»).

Перед смертю Ярослав склав заповіт, за яким поділив державу між синами, тобто змінив престолонаслідування:

старший син Ізяслав одержав Київ, Туров, Новгород і Псков;

Святослав – Чернігів, Муром, Тмутаракань;

Всеволод – Переяслав і Ростов;

Ігор – Володимир-Волинський;

В’ячеслав – Смоленськ.

За заповітом сини повинні були спільно керувати державою, але підпорядковуючись старшому братові.  Помер Ярослав у 1054 р., проживши 76 років.