Тема 13. Виникнення українського козацтва

Козак (слово тюркського походження) – вільна озброєна людина.

Перші писемні згадки про козаків датуються 1489 р. та 1492 р. З «Хроніки» польського автора М. Бєльського дізнаємося, що у 1489 р. козаки супроводжували польське військо в поході проти татар. У 1492 р. кримський хан Менглі-Гірей скаржився Великому князю литовському, що українські козаки напали на татарський корабель в гирлі Дніпра.

Причини виникнення козацтва:

1.      Економічні (нестача власної орної землі призводила до народної колонізації земель Дикого поля).

2.      Соціальні (експлуатація населення, кріпацтво).

3.      Політичні (цілеспрямована політика литовців і поляків поставити козаків на службу для захисту кордонів від татар).

4.      Стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства та Туреччини).

5.      Національно-релігійні (політика полонізації українців та покатоличення православних).

Полонізація – нав’язування польської мови, культури, традицій.

Покатоличення – нав’язування католицизму.

            Українське козацтво виникає на Півдні України, на території Дикого поля, Запоріжжя.

 Дике поле – назва слабо заселених причорноморських степів України. Землі Дикого поля були знелюднені внаслідок постійних турецько-татарських нападів.

Великий Луг – дніпровські плавні, розташовані нижче о. Хортиця, що були осередком козацьких промислів і символом вольності запорожців.

 Джерела козацтва: селяни, міщани, дрібна шляхта, православне духовенство, уходники, злочинці.

 Національний склад запорозького козацтва: українці, росіяни, білоруси, литовці, поляки, татари, молдавани та ін.

УТВОРЕННЯ ТА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

 Для захисту від татар козаки будували укріплення – «засіки», «січі».

Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків із запасами зброї, боєприпасів, продовольства та козацьким управлінням.

 Кіш – загальна назва Запорозької Січі та війська запорозьких козаків.

 Відомо дев’ять козацьких січей.

Перша розташовувалася на острові Мала Хортиця (нині на території міста Запоріжжя). Вона була зведена в середині 50-х рр. XVI ст. (1555 р.) українським православним князем Дмитром Вишневецьким (оспіваним в українських народних піснях під іменем Байди) і слугувала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра.

Назви Запорозьких Січей:

Хортицька – о. Мала Хортиця (1555 (?) – 1557 р.)

Томаківська – о. Томаківка (60-ті рр. ХVІ ст. – 1593 р.)

Базавлуцька – р. Базавлук (1593 – 1638 рр.)

Микитинська – Микитин Ріг (1638 – 1652 рр.)

Чортомлицька – р. Чортомлик (1652 – 1709 рр.)

Каменська – р. Кам’янка (1709 – 1711, 1730 – 1734 рр.)

Олешківська – урочище Олешки (1711 – 1734 рр.)

Нова – р. Підпільна (1734 – 1775 рр.)

Задунайська – р. Дунай (1775 – 1828 рр.)

Устрій Запорозьких козаків

У запорозьких козаків був республікансько-демократичний устрій. Усю владу на Січі мала Козацька рада, яка збиралася тричі на рік, вирішувала ключові питання, обирала отамана (кошового, гетьмана) і старшину (козацький уряд). До складу козацької старшини входили: писар, суддя, осавул, обозний, хорунжий, бунчужний….

 Отаман (кошовий, гетьман) був головнокомандувачем козацького війська, мав найвищу судову та виконавчу владу на Січі.

Писар – виборна військова особа, що завідувала військовою козацькою канцелярією. Права рука отамана.

Осавул – виборна особа, помічник отамана, стежив за порядком на Січі та військовому таборі.

Обозний – виборна особа, що керувала військовою артилерією та відала постачанням війська.

Хорунжий – особа, що зберігала і носила прапор Запорозького Війська (корогву).

Бунчужний – виборна особа, помічник отамана, відповідав за бунчук (символ козацької влади), командир частини козацького війська.

 Запорозька Січ поділялася паланки (очолювали полковники), паланки на сотні (очолювали сотники), сотні на курені (очолювали курінні отамани).

 За межами січі козаки мали зимівники.

Зимівник – назва господарства, хутора козаків, де вони перебували, коли не було військових дій (особливо взимку).

РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО

Реєстрове козацтво – це козаки, які перебували на службі у польського короля й були поіменно записані в спеціальний список – реєстр.

 У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август вперше набрав на службу 300 козаків.

У 1578 р. польський король Стефан Баторій збільшив реєстр до 500-600 козаків і надав їм клейноди (символи влади) та привілеї.

Привілеї реєстрового козацтва:

1.      Звільнялися від податків.

2.      За службу отримували платню та землю.

3.      Мали право не підкорятися місцевому керівництву.

4.      Мали власний суд.

 З виникненням реєстрового козацтва, козаки отримали офіційне визнання як окремий соціальний стан. Козаки, які не входили до реєстру, вважалися поза законом. Запорозька Січ повинна була підпорядковуватися гетьману реєстрового козацтва.

 Центром реєстрового козацтва було м. Трахтемирів.

ПЕРШІ КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ ПРОТИ ПОЛЬСЬКОГО ПАНУВАННЯ НАПРИКІНЦІ XVIст.

Причини повстань:

1.      Соціально-економічні (кріпацтво, експлуатація, панщина, податки).

2.      Релігійні (нав’язування православним українцям католицизму та релігійної унії).

3.      Національні (полонізація).

4.      Бажання козаків збільшити реєстр.

5.      Конфлікти між козаками та шляхтичами.

Дата	Ватажки	Територія	Хід повстання	Результати
1591-1593	К.Косинський	Київщина, Брацлавщина, Волинь (Правобережжя)	Повсталі захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Вирішальна битва відбулася під П’яткою.	Повстання придушене, Косинський загинув.
1594-1596	С.Наливайко, М.Шаула	Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля (Правобережжя)	Наливайко вперше мав намір побудувати незалежну козацьку державу. Вирішальна битва – Солоницька.	Повстання придушене, Наливайко й Шаула були страчені. Зменшення козацьких привілеїв.

У 1577 – 1578 рр. Козацький отаман Іван Підкова здійснив військовий похід у Молдавію. Взяв її столицю Ясси. Щоб не ускладнювати відносини з Туреччиною, польський король наказав схватити Підкову. Його стратили у Львові.

1600 – 1602 рр. – період гетьманування Самійли Кішки. За його гетьманування були відновлені козацькі привілеї та права, втрачені після повстання С. Наливайка.