(гетьман реєстрового козацтва 1614 – 1622 рр. з перервами)
1. По-новому зорганізував козацьку армію (піхота,
кіннота, артилерія,).
2. Добився зміцнення дисципліни і боєздатності
козацького війська, розширення козацького реєстру та відновлення прав і
привілеїв козаків.
3. Підтримував православну церкву (у 1620 р. запорожці вступили до Київського
братства, чим сприяли відновленню православної ієрархії в Україні) та
розвиток освіти (сприяв заснуванню братської школи в Києві).
4. Очолював
морські походи козаків проти татар і турків. (1606 р. – похід на Варну, 1608 р. – Перекоп, 1615
р., 1617 р. – Стамбул, 1616 р. – Кафу).
5. У
1618 р. козацьке військо на
чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним вступило в Лігу Європейських країн для
боротьби з Османською імперією (Туреччиною).
6. У
1618 р. козацьке військо
разом з поляками здійснило похід на Москву, у результаті якого Чернігівські й Смоленські землі були
приєднані до Речі Посполитої.
7. У
1620 р. польські війська
зазнають поразки від турків та татар в битві під Цицорою. Турки величезними силами наступають на Польщу. Поляки
звертаються за допомогою до П. Конашевича-Сагайдачного, обіцяючи збільшити
козацький реєстр та заплатити козакам. У 1621
р. козацьке військо П. Конашевича-Сагайдачного зупинило турецький наступ на
Польщу в Хотинській битві.
8. Помер П.Конашевич-Сагайдачний 10 квітня 1622
р. від рани, яку дістав у Хотинській битві.
9.
Період
гетьманування П.Конашевича-Сагайдачного називають добою героїчних походів козаків проти татар та турків.
КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ ПРО
ПОЛЬСКОГО ПАНУВАННЯ
у 20-30-х рр. XVII ст.
Після смерті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного поляки не виконали
своїх обіцянок, не заплатили козакам і зменшили реєстр. У результаті
розгортається хвиля козацьких повстань у 20-30-х рр. XVII ст. Козаки виступали
за збільшення реєстру, відстоювали православ’я й боролися за скасування
церковної унії. До козаків приєднувалися селяни, які виступали проти кріпацтва.
|
Дата
|
Подія
|
Підсумки повстань
|
|
1625 р.
|
Виступ козаків на
чолі з Марком Жмайлом проти
коронного польського гетьмана Станіслава Конецпольського.
|
Новим козацьким
гетьманом став Михайло Дорошенко, який уклав Куруківську угоду 1625 р. між
козаками і поляками, за якою реєстр збільшувався до 6000 козаків.
|
|
1630 р.
|
Повстання козаків
на чолі з Тарасом Федоровичем
(Трясилом) проти польської шляхти.
|
Укладено перемир’я між козаками і шляхтою, закріплене Переяславською
угодою 1630 р. (реєстр – 8000 козаків). У 1633 р. поляки видали «Статті для
заспокоєння Руського народу», згідно з якими можна було вільно сповідувати
православ’я. Але умови «статей» порушувалися.
|
|
1635 р.
|
Напад запорожців на
чолі з Іваном Сулимою на польську
фортецю Кодак, яку поляки побудували недалеко від Запорозької Січі з метою
контролювати запорожців
|
Фортеця Кодак була
захоплена і зруйнована запорожцями, але реєстровці схопили і видали полякам
керівників повстання. Іван Сулимабув страчений у Варшаві.
|
|
1637 р.
|
Козацьке повстання
на чолі з Павлом Бутом (Павлюком).
|
Повстання зазнало
поразки, П. Бутбув виданий полякам і страчений у Варшаві.
|
|
1638 р.
|
Козацькі повстання
на чолі з Дмитром Гунею та Яковом
Острянином (Остряницею).
|
Поразка повстанців,
відступ Остряницідо Слобожанщини на територію Московської держави, а Д. Гуні–
на Запоріжжя. У 1638 р. польський сейм затвердив «Ординацію Війська
Запорізького» (реєстр – 6000 козаків, а Запорозька Січ має бути ліквідована)
|
«Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі
Речі Посполитої» (1638 р.) обмежували права та привілеї козаків: реєстр
зменшувався до 6 тис. осіб, відбудовувалася польська фортеця Кодак,
скасовувалась обрана посада гетьмана, а реєстрове козацтво очолював польський
ставленик-шляхтич.
З 1638 по 1648 рр. у Речі Посполитій тривав період
«Золотого спокою», під час
якого не було великих козацько-селянських повстань.
Немає коментарів:
Дописати коментар