Тема 20. Культура України в другій половині XVІІ – XVIIІ ст.

Загальна характеристика української культури другої половини ХVII – XVIIIст.:

1.      Культура розвивалася в умовах існування української державності – Гетьманщини.

2.      Підтримка української культури з боку гетьманів.

3.      Тенденція культури до набуття світського характеру.

4.      Вплив на українську культуру західноєвропейського бароко.

5.      Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва.

6.      З початку XVIII ст. активізується наступ російського царизму на українську культуру.

7.      Відтіку XVIIIст. української інтелектуальної еліти до Москви та Петербурга, перетворення Гетьманщини на російську провінцію.

У культурі цього часу продовжується подальший розвиток нецерковних (світських) напрямів у всіх сферах. Створюються наукові центри, поглиблюється вивчення окремих наук. Урізноманітнюються жанри й тематика в літературі. Відбувається становлення професійної української музики. Для архітектури характерний стиль бароко (так зване «козацьке бароко»); бастіонні типи укріплень і мурів. XVIII ст. представлено багатьма пам’ятниками портретного живопису.

Зміни, що відбулися за другої половини ХVІІІ ст. у політичному і соціально-економічному житті України, не могли позитивно позначитися на українській культурі. Найобдарованіша молодь іде навчатися до Петербурзької академії мистецтв і не повертається «у провінцію». Її творчість стає органічною частиною російської культури .

Освіта і наука

У1674 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» – нарис вітчизняної історії, що фактично став першим систематизованим підручником з історії.

У першій половині ХVIII ст. з’являються козацькі літописи: «Літопис Самовидця», Г. Граб’янки, С. Величка. Козацькі літописи описують події з середини ХVII ст. по початок ХVIII ст.

У 1661 р. була заснована Львівська єзуїтської колегія, яка у 1784 р. була реорганізована у Львівський університет. До 1809 р. у межах Львівського університету існував Руський інститут для підготовки греко-католицьких священників.

У1701 р. Києво-Могилянській колегіум отримав статус академії.

У 1774 р. на західноукраїнських земля запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях.

У ХVIIIст. видатний український філософ та письменник Г.С.Сковорода (1722-1794).

У ХVIIIст. діє Ф. Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії, математик, фізик, один з перший в Росії застосував мікроскоп та телескоп.

Література

Письменники та їхні найвідоміші твори:

Л. Баранович – «Нова міра старої віри».

С. В. Величко - «Сказание о войне казацкой с поляками» (1-ша частина козацького літопису Самійла Величка).

І. Гізель – «Правдива віра».

Г. С. Сковорода – «Басні харьківські», «Сад божественних пісень».

І. П. Котляревський – «Енеїда» (1798 р.) - перший твір, написаний розмовною українською мовою; поклав початок формуванню української літературної мови.

Також розвивається народний епос: байки, історичні пісні, козацькі та кріпацькі пісні, балади, думи, перекази, чумацькі пісні тощо.

Архітектура

В архітектурі з другої половини ХVIIст. до кінця XVIIIст. переважає стиль «козацького бароко». З кінця XVIII ст. поширюється класицизм.

Бароко – мистецький та архітектурний стиль, якому притаманні підкреслена урочистість, грандіозність, пишна декоративність, динамічність композиції.

Архітектурні споруди:

Миколаївський собор у Ніжині, Юр’ївськнй собор Видубицького монастиря, Троїцький собор у Чернігові, Воздвиженський собор у Полтаві, Покровський собор у Харкові, Катеринська церква в Чернігові, Преображенська церква у Великих Сорочинцях, Собор Краскогорського монастиря у Золотоноші, Андріївська церква у Києві. Собор Почаївської лаври, Троїцький собор у Новомосковську.

Українські архітектори:

І. Григорович-Барський – найвидатніший архітектор українського бароко ХVІІІ ст. (бурса Київської академії, Кирилівська та Покровська церкви, церква-дзвіниця Василя Великого, Набережно-Микульська дзвіниця тощо).

С. Ковнір – архітектор ХVІІІ ст. (Кловський палац, дзвіниці Дальніх і Ближніх печер Києво-Печерської лаври тощо).

Я. Погребняк – український архітектор доби козацького бароко ХVІІІ ст.

Живопис

У живописі переважає монументальний живопис — портретна галерея Успенського собору Києво-Печерської лаври, оздоблення церкви Св. Юра у Дрогобичі.

            Українські митці:

І. Щирський- визначний гравер на міді доби бароко, церковно-культурний діяч.

О. Тарасевич – гравер, якому належить 40 гравюр «Києво-Печерського патерика», вважається засновником української школи граверів (створив чимало портретів королів та інших видатних осіб Європи).

І. Руткович- визначний галицький іконописець кін. XVII — поч. XVIII ст.

Й. Кондзелевич – український іконописець ХVІІ – ХVІІІ ст.

Й. Пінзель – визначний український скульптор ХVІІІ ст.

Музика і театр

У 1737 р. відкрито спеціалізоване музичне училище у Глухові.

У1798 р. у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою.

Українські музичні діячі:

А. Ведель – український музикант, диригент, композитор, співак другої половини ХVІІІ – поч. ХІХ ст.

М. Березовський – український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики ХVІІІ ст.; автор опери «Демофонт».

Д. Бортнянський – відомий український співак, композитор і диригент другої половини ХVІІІ – поч. ХІХ ст.