Тема 22. Суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні в І пол. ХІХ ст.

Російська імперія – централізована абсолютна монархія із жорсткою політичною цензурою та забороною будь-яких опозиційних течій та рухів. Російську імперію очолював імператор (цар), влада якого була безмежною.

Роки правління російських імператорів у ХІХ – ХХ ст.

Олександр І (1801 – 1825 рр.)

Микола І (1825 – 1855 рр.)

Олександр ІІ (1855 – 1881 рр.)

Олександр ІІІ (1881 – 1894 рр.)

Микола ІІ (1894 – 1917 рр.)

Абсолютизм (абсолютна монархія)– необмежена влада правителя, яка ґрунтується на сваволі і за якої досягається високий ступінь державної влади. У Росії абсолютна монархія набула форми самодержавства.

Цензура – система державного нагляду за змістом та розповсюдженням інформації.

Опозиція – протидія, опір панівній думці влади.

Суспільно-політичний рух-рух, учасники якого пропонують різноманітні ідеї вдосконалення життя суспільства.

Напрями суспільно політичних рухів Наддніпрянської України:

- масонство;

 - польський національно-визвольний рух;

 - російський суспільно-політичний рух;

 - український національно-культурний рух.

МАСОНСТВО

Масонство– релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами Свободи, Рівності, Братерства. Хоча масони заявляли про невтручання в політику, вони відігравали помітну роль у революційних та національно-визвольних рухах.

Уперше масони виникають в Англії у ХVIIIст. і поширюються в інших країнах Європи. У Росію та Україну масони потрапляють наприкінці ХVIII ст. Масонські організації називалися масонські ложі.

Найвідоміші масонські ложі в Україні

У 1818 р. у Полтаві починає діяти масонська ложа «Любов до істини», одним з членів якої був І.Котляревський.

У 1818 р. у Києві діє «Ложа об’єднаних слов’ян». У 1819 р. в Україні зборонили масонські ложі.

А по всій Російській імперії масонські ложі та інші таємні організації були заборонені у 1822 р.

ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ

Мета: відновлення незалежності Речі Посполитої.

Поляки вважали Правобережну Україну та Західну Волинь своїми територіями і планували шляхом збройного повстання звільнити ці землі з-під влади Росії та відновити Річ Посполиту.

У1830 – 1831 рр. відбулося польське повстання за відновлення незалежності Польщі, яке було придушене російськими військами.

Українці в своїй більшості не підтримали поляків під час повстання, оскільки на Правобережжі поляки планували відновити лише свою владу.

РОСІЙСЬКИЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ. ДЕКАБРИСТСТИ

Декабристи – представники опозиційного російського дворянства, які боролися за повалення царату (самодержавства), скасування кріпацтва та демократизацію Росії.

Першими декабристськими організаціями були «Союз порятунку» (1816 – 1818 рр.) та «Союз благоденства» (1818 – 1821 рр.) У 1821 р. декабристські товариства були реорганізовані в Північне товариство та Південне товариство.       

	Південне товариство	Північне товариство
Центр	м. Тульчин (Україна)	м. Петербург (Росія)
Лідер	П. Пестель	М. Муравйов
Програмні документи	«Руська правда»	«Конституція»
Ідеї	Проголошення республіки; скасування кріпацтва; демократичні права та свободи; збереження єдиної неподільної Росії.	Проголошення Конституційної монархії, скасування кріпацтва; демократичні права та свободи; перетворення Росії на федерацію, але без урахування етнічних кордонів.
Доля Українських земель	Україна повинна була б стати однією з 10 областей Росії	Україна мала бути поділена на Чорноморську державу (Київ) та Українську державу (Харків)

Декабристи ігнорували національне питання!!!

У 1823 р. у м. Новгород-Волинський (Україна) було засноване Товариство об’єднаних слов’ян. Лідерами товариства були російські офіцері, брати П. і А. Борисови. Товариство виступало за звільнення слов’янських народів і об’єднанням їх в демократичну федеративну республіку. У 1825 р. Товариство об’єднаних слов’ян об’єдналось із Південним товариством декабристів.

Повстання декабристів

У 1825 р. помер імператор Олександр І. 14 грудня 1825 р. у Петербурзі декабристи підняли повстання, яке було придушене владою.

29 грудня 1825 р. в Україні біля Фастова розпочалося декабристське повстання Чернігівського полку, яке очолив С. Муравйов-Апостол. 3 січні 1826 р. повстання придушене. Декабристський рух зазнав поразки.

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РУХ

У ХІХ ст. відбувається процес становлення (відродження) української нації.

Нація – історична спільність людей, що складається у процесі формування спільної території, економічних зв’язків, мови, етнічних особливостей культури й характеру.

Національне відродження – це пробудження національної самосвідомості народів, які не мали власної державності; фактично – це процес становлення нації.

Стадії національного відродження

- фольклорно-етнографічна;

 - культурно-літературна;

 - політична.

Появи українського національного руху

З кінця ХVIII ст. починається рух дворян-автономістів, метою якого було відновлення втраченої автономії Гетьманщини (представники: В.Полетика, Р.Маркович, В.Капніст).

У1791р. відбулася, так би мовити, місія В.Капніста в Берлін (у Прусське королівство) з метою організувати російсько-прусську війну та звільнити Україну. Місія провалилася.

У 1798 р. перша публікація «Енеїди» І.Котляревського, яка започаткувала літературну українську мову.

У 1821 – 1822 рр. у Полтаві діє нелегальне Малоросійське таємне товариство на чолі з В.Лукашевичем. Товариство використовувало досвід діяльності масонських організацій. Програмний документ – «Катехізис автономіста». Головна мета Товариства – досягнення незалежності України, скасування кріпацтва, ліквідація самодержавства.

У 1846 р. перше видання праці з політичної історії України – «Історії Русів» – анонімного твору, авторство якого приписують Г.Кониському та Г.Полетиці.

Протягом 1846 – 1847 рр. у Києві діє Кирило-Мефодіївське братство

Кирило-Мефодіївське братство – українська таємна політична організація, яка намагалася поширювати свої ідеї шляхом культурно-просвітницької діяльності.

Організатори та діячі	М.Костомаров, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш, Т.Шевченко.
Програмні документи	«Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» (автор -В.Білозерський) «Книга буття українського народу» (автор – М. Костомаров).
Ідеї	скасування кріпацтва, повалення самодержавства, реалізація демократичних прав та свобод, національне визволення українського народу, створення конфедерації (об’єднання) вільних демократичних слов’янських держав зі столицею в Києві.
Течії	- поміркована (ліберальна). Представники:М.Костомаров, П.Куліш. Виступали за поширення ідей братства, які призведуть до реформ; - радикальна (революційна). Представники:М.Гулак, Т.Шевченко. Відстоювали ідею народного повстання

У 1847 р. за доносом студента О.Петрова Кирило-Мефодіївське братство було ліквідоване, а його учасники заарештовані. Найбільші покарання отримали Т.Шевченко та М.Гулак.